З 24 лютого 2022 року я почав з повагою ставитися до Президента України В. Зеленського, що до його зовнішньої політики, та в першу чергу за його крайнє негативне ставлення  до країни-окупанта. Якщо дивитися на це питання з позиції «внутрішніх опонентів» Зеленського, то ні є показником його «патріотизму» та «відданості Україні» те, що він в перши дні російського вторгнення не втік з Києва за кордон. Можна назвати багато покидьків, які на час великих іспитів для їх країн та виникнення  для них особистих небезпек залишалися в своїх країнах, та навіть приймали смерть або ув’язнення. Все інші дії Зеленського відносно російського вторгнення, з цієї позиції, також можна оцінювати як намагання захисту свого розкішного життя, а також такого ж життя своїх друзів-корупціонері ... Читати далі »