Почну з того, що мова піде не про «пропуйловських ригів» (про них буде окремо), а про так званих народних депутатів, нібито «європейського орієнтації», які на початку 2014 року створили на Майдані у Києві VIP-трибуну, та «окупували» її на весь час її існування. Знаходячись на цій трибуні, вони чомусь не розповіли, який корупційний закон вони прийняли 21.02.2014, у час масової загибелі протестуючих та на початку захоплення Криму рашисткими окупаційними військами. Наприклад, я, як правозахисник, узнав про це через роки і відразу звернувся до ВР України з відповідним зверненням, про що у наступної публікації. 

, 

Треба зазначити, що за моєю особистою думкою Майдан-2014 не можна розглядати, як підставу до зміни влади, а тем паче як державний переворот. Виникає питання, як пуйло може називати «втечу одного великого за розмірами кнура» державним переворотом?! Але це окрема тема.

Далі мова піде про зміни до Кримінального кодексу, які відбулися в інтересах двох осіб?!

Влада януковича, у час його президенства, можливо використовуючи принцип «вибіркового правосуддя», засудила до реальних строків позбавлення волі Ю. Тимошенку, Ю. Луценка та декілька інших осіб, які на 2010 – 2013 рока виявилися «опозиційними політиками». Застосуванням терміну «вибіркове правосуддя», я не намагаюся виправдовувати засуджених режимом януковича екс-високопосадовців. Питання у тому, що інкриміновані цим особам злочини, безкарно вчинялися та вчиняються державними службовцями, якщо не сотнями тисячами епізодів на рік, то десятками тисяч точно. Будь яка влада України, практично не засуджувала та не засуджує по теперішний час «своїх рішал», через «недоцільність». І це не мої «міркування на дивані», а мова про зафіксоване на відео самовикриття високопосадовця-правоохоронця, у часи президенства Петра Порошенка та публікація полковника поліції про корупцію в апараті МВС. Вважаю, що при владі Володимира Зеленського нічого не змінилося (про все це у наступних публікаціях). 

Продовжуючи тему змін до КК, необхідно зазначити, що на початку 2013 року, з метою реабілітації Ю. Тимошенки та Ю. Луценка, нардепи А. Кожем’якін та О. Турчинов, стали намагатися внести зміни до Кримінального кодексу України (далі КК). Тобто, вони вирішили змінити диспозиції статей зазначеного Кодексу так, щоб дії які були інкриміновані Тимошенко та Луценко, як злочинні, перестали відповідати ні одному з ознак злочинів, які перераховані у КК?! З цією метою було складено відповідний законопроект та пояснювальна записка (практично весь текст пояснювальної записки додається у кінці цієї публікації, після зазначення її автора). Але у влади знаходилася команда януковича, яка послала «новаторів» у всім відомому напрямку.

Основні ініціатори змін до КК:

На користь кого відбулися зміни до КК:

Після зміни «політичної ситуації» в країні та у самий розпал Майдану, корупційний законопроєкт було протягнуте через голосування у ВР України, що відбулося 21 лютого 2014 року, прийняттям Закону № 746-VII, який підписав О. Турчинов, як голова ВРУ, та як Виконуючий обов'язки Президента (до цього, він разом з А. Кожем’якіним готував відповідний корупційний законопроект). Тобто, у час подій захоплення Криму рашистами, нардепи були зайняти проблемою продовження політичної кар’єри своїх колег?! 

Законом № 746-VII, під виглядом імплементації до національного законодавства положень статті 19 Конвенції ООН проти корупції» була знищена частина третя статті 364 КК України, яка передбачала кримінальну відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, працівником правоохоронного органу. Покарання за вчинення цього злочину було дуже сурове від 5 до 10 років позбавлення волі?! Передбачена частиною 3 статті 364 КК кримінальна відповідальність нібито було «перенесена», у частину 3 статті 365 цього Кодексу (що свідчить з пояснювальної записці та змін до ст. 365 КК)?! Це повна маячня, і у наступної публікації (частині 2), я доведу це. Також, зазначеним Законом, до частини 1 статті 364 КК України внесли зміни, якими була передбачена обов’язкова мета цього злочину (ознак злочину), «отримання неправомірної вигоди, за вчинене зловживання»?! Тобто, стало потрібним доказувати отримання такої вигоди, крім факту явно вчиненого зловживання?!  

В пояснювальної записці А. Кожем’якіна, було зазначене наступне, - «…Треба відмовитися від притягнення до відповідальності за зловживання, яке не принесло незаконної користі і не мало тяжких наслідків, а лише сприяло задоволенню «інших особистих інтересів. Адже це формулювання дозволяє вважати злочином будь-який свідомий крок будь-якого посадовця». Цей вислів А. Кожем’якіна не відповідає правовим нормам, які зазначені у «Конвенції ООН проти корупції», на яку послався цій, так званий нардеп, у назві зазначеної записці та проекту закону.

Крім того, цим же Законом № 746-VII були внесені інші зміни до КК України, а саме (скріншот вище):

     1. Змінена назва та диспозиція статті 365 КК України, з «Перевищення влади або службових повноважень» на «Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу». З цього випливає, що тільки правоохоронець повинен нести кримінальну відповідальність за перевищення влади чи службового становища. Якщо сприймати цю зміну до ст. 365 КК, через зазначене А. Кожем’якіним у його пояснювальної записці, то «тандем 364-ї та 365-ї статей КК в їхньому нинішньому вигляді – це «козир», якого влада може витягнути в будь-який зручний для неї момент задля юридичного прикриття політичної сваволі». А також з цієї записці випливає те, що за статтею 364 КК потрібно карати казнокрадів (дослівно, «ст. 364 дозволяє не лише притягати до відповідальності тих, хто нажився на державній казні. Цю статтю завжди може витягнути «з шухляди» прокурор, якому дали завдання нейтралізувати політичного опонента чи бізнес конкурента»), а за ст. 365 цього Кодексу тільки правоохоронців, які «знущаються над підозрюваними, застосовують незаконні методи ведення слідства, в тому числі насильство, незаконно порушують кримінальні справи, фальсифікація доказів тощо».

    2. З КК України були виключені статті 423 та 424 (Розділі КК щодо злочинів військовослужбовців), які відповідно передбачали кримінальну відповідальність військових за «Зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем» та за «Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень», через ті підстави, що вони нібито були «нормами-двійниками статей 364 та 365» (так зазначено у пояснювальної записці А. Кожем’якіна)?! Що насправді було пересмикуванням фактів та приховуванням справжньої мети Закону № 746-VII від 21.02.2014. Через ці зміни до ст. 365, Тимошенко перестала бути суб’єктом цього злочину.

            До цього треба додати, що саме у час захоплення рашинськими окупантами ВР Криму, 28 лютого 2014 року було прийнято ще один закон, для продовження політичної кар’єри Ю. Тимошенки та Ю. Луценка, а саме Закон № 839-VII «Про реабілітацію осіб на виконання рішень Європейського суду з прав людини» (не зрозуміло об’єднання рішень ЄСПЛ, у загальний для всіх Закон). Якщо утрирувати, то можна сказати, що в час захоплення Криму В.о. Президента, голова ВР та нардепи були зайняти реабілітацією свої колег!     

            …Прийняттям Закону від 21.02.2014, № 746-VII, «знущання» над самою антикорупційною статтею КК України (ст. 364) з боку нардепів, голови ВР та В.о. Президента не закінчилося.

            13 травня 2014 року Закон № № 1261-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв’язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України», до КК України були внесені ще зміни, але я буду казати про зміни до ст. 364 цього Кодексу. Точніше зміни були внесені до пунктів 3 та 4 примітки до цієї статті. З цих пунктів були вилучили таке визначення, як «… якщо вона полягає у завданні матеріальних збитків …».     

            Таким чином, через дві зазначених зміни до статті 364 (21.02 та 13.02.2014), для слідства виникла необхідність обов’язково доводити наявність події отримання неправомірної вигоди та заподіяння «істотної шкоди» через зловживання службовим становищем або владою, або через те саме «тяжких наслідків», що повинно вимірюватися виключно матеріальними збитками»?! Заподіяння шкоди чи тяжких наслідків через зловживання, що не можливо виміряти грошима, це вже перестало бути злочином?!

            Крім того, на теперішний час «істотною шкодою» за частиною 1 статті 364 КК, є шкода, яка повинна перевищувати 151 400 грн.! Тяжкі наслідки за другою частиною цієї статті, це матеріальна шкода більш ніж 378 500 грн.! Про життя людини, її каліцтво, або інші наслідки через зловживання, які не можливо «перекласти» у гроші (прями збитки), мова не йде! Питання, для якого відсотка населення України, заподіяна шкода у 150 000 грн., ні є «істотною».

            Є багато обговорень в Інтернеті диспозиції статті 364 КК України, і є така думка, що з ст. 364 зробили практично «дубль» статті 191 цього Кодексу.  

            Якщо підсумувати щодо внесених змін до ст. 364 КК, прийнявши до уваги викладене у пояснювальної записці А. Кожем’якіна, виявляється що для того, щоб прокурори та слідчі (інші правоохоронці) не зловживали владою (службовим становищем), ВР скасувала для них кримінальну відповідальність за зловживання?!   

Зазначені вище зміни до ст. 364, суттєво торкнулися ще статей 365 та 367 КК України, але про це у продовжені цієї публікації та про інше, у тому числі про наші звернення до Президента та до голови ВР України.

Голова ГО «Імпічмент»

О. Мартиненко