Беззаконня?
Зіштовхнулися із беззаконням? Вам є що сказати? Зверніться до нас. Ми спробуємо Вам допомогти.
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Новини сайту » 2018 » Липень » 22 » Звернення до нардепа В. Купрія (питання про заборону легалізації збуту самогону).
22:05
Звернення до нардепа В. Купрія (питання про заборону легалізації збуту самогону).

Шановний Выталій Миколайович!

     Під час нашого з Вами спілкування на Вашому особистому прийомі 24 червня 2018 року у місті Каховці, між нами було піднято питання про серйозні недоліки в діючому законодавстві стосовно виготовлення самогону, його розповсюдження та збуту.

    Приймаючи до уваги те, що я, як колишній правоохоронець, а на теперішній час правозахисник та діючий депутат райради, на протязі більш ніж 20 років стикаюся з питаннями алкоголізму, виготовленням самогону та з наслідками цих явищ, вважаю за необхідним викласти наступне:

    Почну з намагань у 2012 році з боку народного депутата ВР України 6-го скликання, члена ПР Надоші О.В., вилучити з Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) статтю 176.

    Ці намагання вищеназваного нардепа відбувались нібито під захистом «свобод людини». Достатньо прочитати де які витяги з тексту, складеної ним пояснювальної записки до проекту такого закону, які звучать так:

«… В Україні, як і в багатьох країнах світу, виготовлення міцних спиртних напоїв у домашніх умовах має глибокі історичні корені та носить традиційний характер. Історико-культурна традиція українців передбачає вживання таких напоїв власного виробництва, як наливка, медовуха, самогон. …»;

«… Отже, якщо людина, виключно для себе, виготовляє з продуктів своєї праці алкогольні напої, то це її право, яке обмежувати держава не повинна. Людина може і повинна користуватись плодами своєї праці для задоволення власних потреб. …»;

«… Прийняття запропонованого проекту Закону надасть можливість уникнути зайвого втручання держави в особисте життя громадян України, дозволить вільно розвиватись культурі приготування традиційних спиртних напоїв для власного споживання. Також, прийняття даного проекту Закону сприятиме подоланню корупції, яка існує у сфері притягнення до відповідальності за виготовлення без мети збуту міцних традиційних напоїв. …».

    Копія цієї пояснювальної записки додається (додатки арк. 1), яка разом з законопроектом про вилучення ст. 176 з КУпАП та порівняльною таблицею були зареєстровані у ВР Україні 21 січня 2012 року (реєстр № 487).

    Незрозуміло яким чином нардеп Надоша О.В., уявляв собі, що після прийняття такого Закону, виникала б змога, притягувати до відповідальності тих осіб, які виготовляли самогон з метою збуту або розповсюдження, тобто не для себе, якщо ним було підняте це питання «про право особи вживати алкогольні напої, власноручного виготовлення»?

    Справа у тому, що ще 15 листопада 2011 року, діючий на той час президент України В. Янукович підписав Закон, однією з норм якого було вилучення з КК України статті, яка передбачала кримінальну відповідальність за збут самогону. Вважаю, що далі стає зрозумілим, що прийняття Закону на підставі законопроекту нардепа ВР України 6-го скликання Надоші О.В. у 2012 році, це фактично було б «зеленим світлом» для безмежного розповсюдженню самогону, без будь якого контролю за його якістю та процесом його розповсюдження.

     Далі необхідно привести інший погляд на таке «явище, як тотальна наркоманія й алкоголізм», який висловила Ганна Герман на презентації власної книги "Червона Атлантида" у Вінниці 07 грудня 2011 року. Привожу те, що було оприлюднено різними ЗМІ, які оприлюднили цю промову Г. Герман в своїх виданнях:

«… За словами Герман, у п'ятницю на прес-конференції президента Віктора Януковича було понад 400 журналістів з усієї України і ніхто з них не запитав про боротьбу держави з тотальною наркоманією і алкоголізмом.»

«На прес-конференції президента ніхто не запитав, а як держава повинна перемогти таке страшне зло, яке загрожує нам більше, ніж Чорнобиль, більше, ніж безробіття, більше, ніж економічні кризи – це тотальна наркоманія і алкоголізм», - зазначила Герман.

«Вони настільки впливають на наш генофонд, що може за якісь 20 років ми можемо стати нацією, вибачте за слово, дебілів. Тому що покоління знищених алкоголем й наркотиками дітей дасть таке насіння», - сказала радник президента.

«Ось де найбільша загроза національній безпеці – це тотальна наркоманія й алкоголізм, які нищать нашу націю, наш народ», - наголосила Герман. …». Повний текст цього виступу додається (додатки арк. 2).

    Зрозуміло, що «процес легалізації самогону», а саме його виготовлення, розповсюдження та продаж ні яким чином не можна визнати тим важелем, який зменшує рівень алкоголізму в нашої Державі, а тільки навпаки. Вважаю, що далі не потрібно доказувати, що самогон та алкоголізм взаємозалежні поняття.

Факти які не треба доказувати:

    15 листопада 2011 року, президент України Янукович В.Ф. (обраний на цю посаду, як лідер ПР) підписав Закон (далі буде названо цей Закон), прийнятий ВР України, якою на той час фактично керувала ПР. Це було фактично дозволом на «легалізацію продажу самогону». Все дуже просто, одним з пунктів цього Закону була вилучена саме та стаття КК України за якою наступала кримінальна відповідальність за збут самогону.

    07 грудня 2011 року, тобто через три тижня після підписання президентом Закону про «легалізацію самогону», РАДНИК цього ж ПРЕЗЕДЕНТА та один з лідерів ПР, на презентаціє своєї книги, заявила про алкоголізм, як про страшне зло, яке загрожує нашої Державі?! Вважаю, що можна залишити без коментарів висловлювання Г. Герман, приймаючи до уваги вищенаведені її висловлювання.

    21 січня 2012 року, як вже було згадано вище, нардеп ВР України 6-го скликання від ПР Надоша О.В. зареєстрував у ВР України законопроект, на підставі якого виготовлення, розповсюдження, збут самогону та його розпивання у громадських місцях ставало діями в рамках закону, приймаючи до уваги Закон, підписаний президентом 15.11.2011р.. Цей законопроект якого було зареєстровано Надошою О.В. не було прийнято.

    З одного боку ці протиріччя однопартійців можна порівняти з народним висловлюванням - «це коли права рука не знає, що робить ліва». Якщо вважати, що на той час фракція ПР у ВР України, президент та його адміністрація були неорганізованою масою, тоді це можливе. Але, зрозуміло що в це важко повірити, знаючи організованість цієї політичної сили у ВР України. З іншого боку, приймаючу все це до уваги, можна припустити, що більша частина членів ПР, приймаючи Закон та Президент який підписав його 15.11.2011 року, діяли на користь найменш соціально забезпеченого електорату, залежного від алкоголю. В той же час, радник президента Г. Герман, «піарила» себе, а отже свою політичну силу перед більш інтелектуально розвинутою частиною українського електорату, який вболіває за «здорову націю».

     Тобто це виглядає, як «об’єднання електорату на протиріччях під ПР», але на законодавчому та політичному рівнях, це можна розглядати як намагання на знищення частини Нації.

     З метою зрозуміння важливості піднятої мною проблеми, необхідно навести «життєві приклади».

     Річ піде про одне з сіл Каховського району Херсонської області, де я проживав на протязі 19 років, з яких 8 років працював там дільничним інспектором міліції. На теперішній час в селі мешкає біля 700 осіб дорослого населення. На цю кількість в селі діє 5 точок збуту самогону. Раніше всі вони торгували самогоном цілодобово. Для такого населеного пункту, з невеликою кількістю жителів, кількість померлих мешканців віком до 50 років просто вражає. Фактично всі вони померли від зловживань саме самогону. Одні з них загинули в результаті нещасних випадків в стані сп’яніння, другі від захворювань пов’язаних з зловживанням спиртними напоями, а де які від самогубств в стані сп’яніння. Можна сказати, що в нашій Країні пройшов етап знищення в першу чергу сільського населення, саме тієї його частини, яка була схильна до зловживання спиртних напоїв. Що б зрозуміти, чому саме всі такі особи роблять вибір на користь самогону, а не горілки, яка офіційно продається в кожному магазині, достатньо порівняти ціни за 0,5 л. цих спиртних напоїв. Горілка в магазині коштує понад 80 грн., а самогон 30 грн. Крім того, самогон відпускають в борг, за крадені речі, за роботу і за будь-який інший бартер. Зрозуміло, що якщо самогон гонять на продаж, то ніхто не переймається його якістю, яка може бути на рівні отрути, що й приводить до ураження внутрішніх органів осіб, які їм зловживають або відразу до летальних випадків. Фактично таки випадки не оприлюднюються, винних не карають та причина завданої шкоди приховується. Далі нема сенсу продовжувати описувати наслідки алкоголізму, які поглиблюються вживанням неякісного самогону, але необхідно описати її з іншого боку. Так виготовлення самогону та його збут став основним бізнесом для деяких «дуже підприємливих осіб». Сталося те, що в деяких випадках збут самогону почав набувати ознаки організованої злочинності, коли одна особа його виготовляє та транспортує до точки збуту для реалізації його іншими особами. Також мені відомі обставини, коли неякісні сорти етилового спирту розводили самогоном з метою реалізації як самогон, що не несе будь яку відповідальність, з метою уникнути відповідальності передбаченої статтею 204 КК України – «Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів».

     Вищенаведене можна вважати описом ситуація яка склалась в Країні з питань пов’язаних з самогоном та поглядів на це явище з боку центральної влади.

Далі річ піде про законодавство, яке діяло раніше та діє у теперішній час стосовно піднятого питання.

     По-перше, необхідно зазначити, що відповідальність за виготовлення та виготовлення самогону з метою збуту була розподілена між відповідальністю за адміністративні правопорушення та кримінальні злочини. В своїх коментарях, щодо самогону, в деяких випадках я не буду згадувати про «інші міцні спиртні напої домашнього вироблення». Це ні є ігнорування цій проблеми, а лише скорочення тексту.

     В Кримінальному Кодексу УССР, прийнятому у 1960 році, та який діяв на протязі 10 років вже при незалежності України, збут самогону, як злочин, було передбачено ст. 149.

Стаття 149. Виготовлення спиртних напоїв і торгівля ними
Виготовлення або зберігання з метою продажу самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення або виготовлення з цією метою апаратів для їх вироблення, а так само торгівля зазначеними спиртними напоями чи апаратами —

караються позбавленням волі на строк від одного року до трьох років з конфіскацією майна чи без такої, або виправними роботами на строк до двох років з конфіскацією майна чи без такої, або штрафом від п'яти до десяти мінімальних розмірів заробітної плати.

( Стаття 149 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від 27.06.61 ( 343а-05 ); N 2047-08 від 18.09.73; N 704-11 від 01.08.85; N 4135-11 від 12.06.87, Законами N 1255-12 від 25.06.91; N 2547-12 від 07.07.92, N 3888-12 від 28.01.94 )

     В Кодексі про Адміністративні Правопорушення УССР (КпАП УССР), прийнятому у 1984 році, та пізніше після перейменування його у Кодекс України про Адміністративні Правопорушення (КУпАП) в ньому існувало дві статті, за якими була передбачена адміністративна відповідальність за правопорушення пов’язані з виготовленням самогону та його придбанням:

Стаття 176. Виготовлення, зберігання самогону та апаратів для його вироблення

Виготовлення або зберігання без мети збуту самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення, виготовлення або зберігання без мети збуту апаратів для їх вироблення -

тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

{Стаття 176 виключена на підставі Указу ПВР № 316-11 від 29.05.85; Кодекс доповнено статтею 176 згідно з Указом ПВР № 4135-11 від 12.06.87, із змінами, внесеними згідно із Законом № 55/97-ВР від 07.02.97}

Стаття 177. Придбання самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення

Придбання самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення -

тягне за собою накладення штрафу від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

{Стаття 177 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 316-11 від 29.05.85, Законом № 55/97-ВР від 07.02.97}.

     Також треба згадати про один з Пленумів Верховного Суду України, Постанова якого частково стосується виготовлення самогону, його продажу та зловживань спиртними напоями, тобто ним.

      Це Постанова № 7 від 11.10.1985 року Верховного Суду УССР (на теперішній час – «УКРАЇНИ») «Про практику застосування судами України законодавства, спрямованого на подолання пияцтва і алкоголізму, викоренення самогоноваріння».

1. «Судам України забезпечити точне і неухильне додержання законодавства, спрямованого на подолання пияцтва та алкоголізму, викоренення самогоноваріння …» (п. 1 скорочено авт.);

2. «… При розгляді справ про самогоноваріння особливу увагу слід звертати на повноту і всебічність дослідження даних про джерело придбання сировини і продуктів для виготовлення самогону, …» (п. 2 скорочено авт.);

6. Розглядаючи справи про самогоноваріння, суди повинні враховувати, що кримінальна відповідальність за ст.149 КК України ( 2002-05 ) настає лише за виготовлення або зберігання самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення з метою продажу або виготовлення з цією метою апаратів для їх вироблення, а так само за торгівлю зазначеними спиртними напоями чи апаратами. Тому в судовому засіданні необхідно ретельно досліджувати ці обставини, оскільки їх з'ясування має важливе значення для висновку про наявність в діях особи складу злочину.

Вирішуючи питання про наявність мети продажу при виготовленні самогону чи інших міцних спиртних напоїв, необхідно враховувати кількість виготовлених напоїв, алкогольної маси для їх наступного виготовлення, а також інші обставини.

( Пункт 6 із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України N 3 ( v0003700-93 ) від 04.06.93, N 3 ( v0003700-95 ) від 13.01.95 ) (п. 6 наведено в повному обсягу);

В п. п. 7 – 10 цієї Постанови, вказується на необхідність досконало розбиратися з фактами збуту самогону та його виготовлення з метою продажу, для більш ефективного застосування норм КК України.

Фактично ця Постанова № 7 від 11.10.1985 року діяла до 2001 року.

    05 квітня 2001 року Президент України Кучма Л.Д. підписав Закон про прийняття нового Кримінального Кодексу України, в якому не була передбачена кримінальна відповідальність за «виготовлення або зберігання з метою продажу самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення …».

   Вказаний вище Кодекс набрав чинності з 01 вересня 2001 року.

   Якщо ознайомитися з прикінцевими та перехідними положеннями цього Кодексу, то стає зрозуміло, що законодавці, які приймали цей Кодекс, навмисно виключили з числа злочинів «збут самогону». Достатньо прочитати вимоги абзацу «в).» пункту 1 цього розділу, то стає зрозумілим, що особи які скоїли злочин передбачений ст. 149 КК України (1960 року), тобто «продаж самогону» та які були засуджені за цій злочин, повинні були бути звільненні від покарання, далі витяг з КК України 2001 року, -

ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ (КК України 2001 року).

Розділ ІІ

1. Звільнити від покарання (основного і додаткового) відповідно до частини другої статті 74 цього Кодексу осіб, засуджених за Кримінальним кодексом України 1960 року за діяння, відповідальність за які не передбачена цим Кодексом:

в) осіб, засуджених за статтями 108-1, 110, 134-1, 125, 126, 147-2, 147-3, 149, 154, 155-2, 155-3, 155-5, 155-6, 159, 169, 176-3, 183-2, 183-4, 187, 187-7, 187-8, 189, 189-1, 193-1, 199, 202, 206 (частина перша), 208-1, 208-2, 229-8, 237 Кримінального кодексу України 1960 року; …

Стаття 74 КК України (від 2001 року).

Звільнення від покарання та його відбування.

1. ...

2. Особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

      Вважаю зрозумілим те, що законодавці приймаючи новий КК України у 2001 році, своїм усуненням відповідальності за продаж (збут) самогону, не тільки легалізували таку продаж, але й створили «правову колізію», якщо можна назвати так наступні правові норми.

     Відповідно до ст. 176 КУпАП виготовлення самогону без мети збуду, залишилось адміністративним правопорушенням, та підлягало адміністративному стягненню у вигляді накладення штрафу. Тобто виготовлення самогону для СЕБЕ залишилося правопорушенням передбаченим ст. 176 КУпАП?!

    В той же час, з 01.09.2001 року продаж самогону, відповідно до змін в законодавстві, фактично було визнано законною діяльністю?!

      При таких обставинах, при складені адміністративного протоколу за правопорушення передбачене ст. 176 КУпАП, правопорушнику достатньо було вказати, що він виготовив самогон з метою збуту! Далі, якщо дотримуватися букві Закону, такого правопорушника потрібно було звільняти від відповідальності за адміністративне правопорушення, так як такі дії не передбачені ст. 176 КУпАП.

     Стає ще смішніше, якщо дивитися з одного боку (з іншого гірко за наших нардепів), від того, що відповідно тієї законодавчої базі, яка склалася після 01.09.2001 року, особа яка придбала самогон, підлягала адміністративному стягненню на підставі ст. 177 КУпАП. В той же час виявлялося, що особа, яка продала такій особі самогон, діяла в рамках чинного законодавства, та не несе за свої дії будь якої відповідальності?!

     Крім слова «жах», можна підібрати тільки слова з не літературної лексики.

     25 квітня 2003 року Верховний Суд України своєю ПОСТАНОВОЮ № 3, виправив «недоліки законодавців». Цій Постановою, а саме у її абзацу 3 п. 13 було передбачено наступне, - «Виготовлення, придбання, зберігання, транспортування з метою збуту і збут самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення потрібно кваліфікувати як злочин, передбачений
ст. 203 КК ( 2341-14 )».

Стаття 203. Зайняття забороненими видами господарської діяльності (КК України 2001 року)

1. Зайняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, крім випадків, передбачених іншими стат­тями цього Кодексу,

— карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займа­тися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, якщо вони були пов'язані з отриманням доходу у вели­ких розмірах або якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за зайняття забороненими видами господарської діяльності,

— караються обмеженням волі на строк до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Примітка. Отримання доходу у великому розмірі має місце, коли йо­го сума у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум до­ходів громадян.

    Тобто, більш менш справедливість восторжествувала. Але як виявилося згодом, а точніше більш ніж через 8 років, така справедливість від ВС України не влаштовувала де які сили у Парламенті.

    15 листопада 2011 року, злочин передбачений статтею 203 було виключно з числа злочинів передбачених КК України. Тобто з КК України, була вилучена стаття 203!

http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/4025-17/page2

З А К О Н   У К Р А Ї Н И
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності»
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, N 25, ст.263 ) { Із змінами, внесеними згідно з Кодексами N 4495-VI ( 4495-17 ) від 13.03.2012, ВВР, 2012, N 44-45, N 46-47, N 48, ст.552 N 4651-VI ( 4651-17 ) від 13.04.2012, ВВР, 2013, N 9-10, N 11-12, N 13, ст.88 Законом N 1702-VII ( 1702-18 ) від 14.10.2014, ВВР, 2014, N 50-51, ст.2057 }
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести до законодавчих актів такі зміни:
………………………

«3. У Кримінальному кодексі України ( 2341-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 25-26, ст. 131):

1) статті 202, 203, 207, 208, 214, 215, 217, 218, 220, 221, 223, 225, 226, 228, 234 і 235 виключити

    Підписано Президентом України Януковичем В.Ф. 15.11.2011 року, Закон № 4025-VI.

     Саме на цій Закону, та вилучення з КК України цім Законом статті 203, я двічі посилався на початку цього звернення!

    Тобто знов виникла та сама правова ситуація, яка була створена народними депутатами у 2001 році, після прийняття КК України (2001 року) і яка існувала з 01.09.2001 до 25.04.2003 року (менш ніж два роки), до Постанови ВСУ № 3! Саме ця «ситуація» існує по теперішній час, але вже на протязі більш ніж СЕМІ РОКІВ?!

Необхідно нагадати:

- Приготування самогону без мети збуту (продажу) тобто для себе, є адміністративним правопорушенням стягнення за яке передбачено ст. 176 КУпАП;

- Збут (продаж) самогону не є будь яким правопорушенням відповідно до діючого законодавства;

- Придбання самогону, є правопорушенням передбаченим ст. 177 КУпАП, та відповідно до цій статті тягне за собою накладення стягнення за адміністративне правопорушення.

     Вважаю, що вищевикладеним я перерахував як юридичну, політичну так і соціальні складові піднятого мною питання.

     З метою вирішення піднятих мною питань, пропоную наступне:

     - нормами діючого законодавства не забороняти виготовлення самогону для себе та близьких родичів, за виключенням осіб які не досягли 21-го річного віку (що частково відповідає намаганням колишнього нардепа Надоші О.В. в частини захисту особистості від безглуздих втручань Держави в її особисте життя);

     - нормами діючого законодавства не вважати будь яким правопорушенням придбання самогону, без мети пригощення інших осіб;

     - нормами діючого законодавства заборонити виготовлення самогону або його придбання з метою продажу (збуту), шляхом визнання таких дій злочином (кримінальним правопорушенням), на підставі чого внести відповідні зміни до КК України.

     З цією ж метою, пропоную внести такі зміни до наступних законодавчих актів України:

1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р.):

1). у статті 176 змінити частину ,1 та доповнити цю статтю частинами 2, 3 та 4, та в загалі викласти статтю 176 такій редакції:

«Стаття 176. Виготовлення та зберігання самогону з метою розповсюдження

Виготовлення або зберігання самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення без мети збуту, але з метою пригощення сторонніх осіб (розповсюдження), які ні є членами сім’ї та близькими родичами відносно особи яка їх пригощує, -

тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виготовлення або зберігання самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення без мети збуту, але з метою пригощення осіб (розповсюдження) без урахування ступеня споріднення та належності до членів сім’ї, які не досягли 21-го річного віку або доведення дорослої особи до стану алкогольного сп’яніння яке спричинило за собою притягнення такої особи до адміністративного стягнення передбаченого ст. 178 цього Кодексу, -

тягнуть за собою накладення штрафу від п’яті до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії передбачені частиною другою відносно неповнолітніх осіб, -

тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до п’ятнадцяті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

Дії передбачені частиною першою, другою та третьої, що потягнули за собою отруєння особи, яка вживала такі напої

тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка: 1 Накладення стягнення відповідно до ч. 4 цій статті ніяким чином не знімають відповідальність за отруєння людини (особи) відповідно до КК України. 2. Коло близьких родичів та членів сім’ї встановлено діючим законодавством, а саме ними є - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.»

2). у статті 177 змінити частину 1, та доповнити цю статтю частинами 2, 3 та 4, та в загалі викласти статтю 177 такій редакції:

«Стаття 177. Придбання самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення без мети перепродажу.

Придбання самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення без мети перепродажу, але з метою пригощення інших осіб (розповсюдження) -

тягне за собою накладення штрафу від п’яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Придбання самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення без мети перепродажу, але з метою пригощення самогоном осіб, які не досягли 21-го річного віку або доведення дорослої особи від вживання придбаного самогону шляхом пригощення до стану алкогольного сп’яніння, яке спричинило за собою притягнення такої особи до адміністративного стягнення передбаченого ст. 178 цього Кодексу -

тягне за собою накладення штрафу від п’яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії передбачені частиною другою цієї статті відносно неповнолітніх осіб - тягне за собою накладення штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

Примітка: 1. Придбання самогону з метою особистого вживання не тягне за собою будь якої відповідальності.»

2. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р.):

1). Відновити статтею 203, яку доповнити частинами 2, 3 і 4, та викласти її у нової редакції:

«Стаття 203. Виготовлення спиртних напоїв і торгівля ними.

Виготовлення, зберігання або придбання з метою продажу (перепродажу) самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення складає не більш ніж двадцяти літрів на добу або теж саме шляхом перепродажу —

караються позбавленням волі на строк від одного року до двох років з конфіскацією предметів та речовин за допомогою яких було вироблено самогон, або виправними роботами на строк до одного року з конфіскацією предметів та речовин за допомогою яких було вироблено самогон, або штрафом від п'яти до десяти мінімальних розмірів заробітної плати.

Дії передбачені частиною першою, якщо об’єм проданого (перепродажу) самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення перевищив в загальному обсязі двадцять літрів на добу, або продаж самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення вчинений відносно неповнолітньої особи, або продаж самогону в громадських місцях та місцях відпочинку громадян -

караються позбавленням волі на строк від двох року до трьох років з конфіскацією предметів та речовин за допомогою яких було вироблено самогон, або виправними роботами на строк до двох років з конфіскацією предметів та речовин за допомогою яких було вироблено самогон, або штрафом від десяти до п’ятнадцяти мінімальних розмірів заробітної плати.

Дії передбачені частиною першою, якщо вони вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо об’єм проданого самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення перевищує в загальному обсязі п’ятдесят літрів на добу –

карається арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк з конфіскацією предметів та речовин за допомогою яких було вироблено самогон та транспортних засобів в випадках доставки самогону до місць його продажу.

Дії передбачені частиною першою, другою та третьою, якщо самогон чи інші міцні спиртні напої домашнього вироблення виготовлені з недоброякісної сировини (матеріалів) або в результаті виготовлення виявилися недоброякісними, що становлять загрозу для життя і здоров'я людей, а так само незаконний збут таких товарів, що призвело до отруєння людей чи інших тяжких наслідків, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією предметів та речовин за допомогою яких було вироблено самогон та транспортних засобів в випадках доставки самогону до місць його продажу, чи всього майна або без такої».

     Єдине чим можна доповнити все вищевикладене, так це тільки тим, що на теперішній час правоохоронці або спостерігають з боку за «процесом» збуту самогону, або беруть мзду з таких осіб на придбання палива для службового автомобілю (для прикладу). Що з цього є «кращим випадком», а що «гіршим», це вже на розсуд міністра А. Авакова!

З повагою!

О.М.

  1.  

 

Категорія: Новини організації | Переглядів: 258 | Додав: Админ | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу

Календар
«  Липень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Наше опитування
Чи довіряєте Ви владі?
Всього відповідей: 112